06.04.2011 - Анастасія Кривець
Дефіле між цензурою та аморальністю
В інформаційному полі України як на війні. Зліва - кулеметна стрічка примітиву, реклами, а іноді й відвертої порнографії, яку PR-боси намагаються подати як продукт масової культури; зправа - важка артилерія влади, найбльшим щастям для якої було б мовчання всіх, хто не співає їй оди. А в тебе найважча місія - пройти страшне дефіле між ними й отримати якомога менше поранень...

Я не знаю, що й коли зламалось у цієї країни. Добили її польські пани, російські царедворці, австрійські герцоги, турецькі султани чи радянські диктатори? Звідки комплекс меншовартості? Як довго ще ми будемо іти за чужими пророками?
Україна не украєна, ми її ні в кого не крали. Ми не частина "русского мира", що вирішила погратись у незалежність, як вважають деякі наші співгромадяни.
Україна не окраєна, бо насправді не обділена нічим. Мало країн мають у собі настільки сильну енергію. Шкода лише, що в неї все ще не виходить перейти з потенціальної в кінетичну.

Інформаційний простір нашої держави нагадує сміттєзвалище: скопійовані в американців телепроекти, "жовтуха" і "джинса", еротична реклама і "лохотрони" по телефону. На цьому полі цензура могла б стати потужною сміттєзбиральною машиною чи навіть цілим сміттєзпалювальним заводом. Але її методично спрямовують на боротьбу з яісними медіа та чесними журналістами, яких і без того не так багато серед купи мотлоху.

У нормальній країні цензура має воювати з аморальністю. У нас ця війна ведеться проти журналістів і громадянсього суспільства, а цензура й аморальність - союзниці.

...Продовжуючи своє дефіле, усвідом одну дуже важливу річ: ти не сам. Так дефілюють тисячі. У когось старі шрами, у когось - свіжі рани. Хтось зупиниться, хтось навіть приєднається до цензури чи аморальності. Але завжди будуть ті, хто йтиме далі й боротиметься до кінця. Пам'ятай про них і не зупиняйся.
КОМЕНТАРІ
ДОДАТИ КОМЕНТАР
ВАШЕ ІМ'Я
ТЕКСТ КОМЕНТАРЯ
ДОДАТИ
© 2011 "Новий громадянин"
УВІЙТИ    Ще не зареєстровані?  Реєстрація


УВІЙТИ